Павло Гірник

Приходиш в душу, як додому

Приходиш в душу, як додому,
І п'єш, і б'єш, як у шинку.
Якого розпачу і втоми,
Якої відьми на віку

Чекати, знати, напитати?
Гуляй, свободо. Козакуй!
Жупан, і шапки, і дукати —
За жменьку пороху і куль,

За мить високої тривоги,
За право жити навмання.
…За ту китаєчку убогу.
За того сивого коня.

1996

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle