Павло Гірник

Просто бути.

Просто бути. Бути чи не бути.
От і сам собі немов здаля —
Віддаєш вспадковане й набуте,
Бо тобі дорога — звідсіля.

Бо — не звідси.

Бо чужого роду —

Від гонитви й хліба з лободи.
Хто тобі напитував свободу?
Хто тебе прикликував сюди?

Маєш і сваволю, і покуту,
І сльозу свяченої води…
Просто бути. Збути і забути.
І — не повертатися сюди.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle