Прощалось літо. Тьмянів лист,
І лев лежав під кленом.
В прощанні літа син дививсь
На лева і на мене.
Тремтіли в пуми дві сльози
Останніми сльозами,
Ті дві сльози, ті дві грози
У пуми, як у мами.
Щось біло ткали павучки
На жовтому папері,
І синє літо на гачки
Вже зачиняло двері.
Прощальний промінь заглядав
В муарні очі пуми
Й, сховавшись в лапи, лев ридав
Під шурхотіння гуми.
У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів і беріз, У синьому небі з берези і дуба…
Читати далі »
Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота…
Читати далі »
Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак…
Читати далі »
Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар…
Читати далі »
Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім'ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать…
Читати далі »