Павло Гірник

Прощайте, сестро.

Прощайте, сестро.
Перейшов межу.
Не кожному Остапу Соломія.
І ні за кого вже не докажу,
І встигнути, напевно, не зумію —

Минувся світ, минувся в ньому гість,
Минулась пустка, яку звали раєм,
Є голос звідси, що не відповість.
Був голос звідти, що відповідає.

Лишилось те, де не буває слів,
А тільки туга вгадувана — сину!
…Пощо гордую серед тих послів,
Які не вміють впасти на коліна?

грудень 2000

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle