Безконечне мовчання...
* * *
- Ти спиш?
- Ні...
- А ти змерзла?
- Ні...
- Тулися до мене... Буде тепліше... Я вкрию тебе ще...
- Я не змерзла...
- Як тобі?
- Добре...
- Не плач... Мені страшно, як ти плачеш...
- Я не плачу... Я лиш хлипаю...
- ...Будеш спати?
- Буду... Лиш недовго, вже зоріє.
- Ні, то так здається, ще ніч... Спи...
- Ви, Марійо, у кого георгіни1 брали, що такі дуже веселі та пишні? – питає Васюта почерез паркан сусідку. – Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила. Скрутилися…
Читати далі »
ДОСТЕМЕННО ПАНСЬКА ДОЛИНА знала одне: Катрінка назвала доньку не по кровному татові, а так, щоби лиш відвести людські бесіди від правди, а дитину — від осудливих…
Читати далі »
НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ... –... ВІР АБО НЕВІР, але, бігме Боже, не вмирала би ніколи, аби навіть не мала що робити! – розвертається…
Читати далі »
У НЕДІЛЮ, до сходу сонця, після сходу сонця й заходу, до служби Божої, під час читання Євангелія й після триразового панотцевого благословення…
Читати далі »
Головосіки. Голову відсікти В пропасниці, в пропасниці…
Читати далі »