Павло Гірник

Про що?

Про що?
Про дорогу, яка не мина, а минається,
Про літо, що досі стоїть у воді, як вода,
Про хату, яка на землі, що тобі хилитається,
І стомлений вечір, який у вікно загляда.

Про що і про кого?
Про слово, якому не віруєш,
Якому затісно у грудях, підвладних тобі.
…І чуєш, і знаєш, і сам себе, зрештою, вилаєш,
Бо все тобі годі.
Про що? Ні про що, далебі.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle