Надія Кир’ян

Про півня

Коли в дитинстві казочку читали,
Гойдаючися у рожевім сні,
Ми так чекали, так тоді чекали,
Коли закукурікають півні.
Розтане темінь, засміється ранок…
А ми були за світло, тільки за!
Ми знали — півень провістить світанок —
І вся нечиста сила пощеза.
Що буде завтра — нині не вгадаєм.
Та хоч які тривожні наші дні,
Ми так чекаєм, так усі чекаєм,
Коли закукурікають півні.
Сьогодні це — лиш марево чудесна,
Промічник згас, або промінчик зблис.
Та віриться, що наш народ воскресне,
Воскресне і підніметься колись.
Барвистий півень і барвисте слово —
Їм бути в парі завжди до лиця .
Веселкою засяє рідна мова
При світлі золото гребінця!

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle