Олександр Ірванець

Поїзд Київ-Луцьк

Ніби зламана сьома печать.
Він ху ячить. Газети ячать.
Вся міліція ловить маньяка.
Два дебелі понурі менти
Перевірили документи –
Щось у хлопців фортуна ніяка.

Притулюся плечем до вікна.
Подрімаю. Та що за мана? -
Озирнуся на тінь, мов на запах.
Може це приверзлося мені,
Чи – майнула між сосон в вікні
Чорна постать з рушницею в лапах?..

Він бреде крізь порожні ліси.
Він міркує над сенсом краси.
Він вступає в страшні протиріччя.
І шкребеться в поліські хати,
Перестрашені до німоти,
Вже нове, двадцять перше сторіччя!

У село не ввійти, не вповзти –
На дорогах чергують пости,
Окупують лікарні і школи.
Залучають ОМОНи й війська.
Брама пекла страшенно близька,
Так сьогодні близька, як ніколи!..

Цього року зима затяжна.
І вона – ще якого рожна? –
Далі стелиться, біло та м`яко.
Виїдає очу білизна.
Третє березня. Майже весна.
На Поліссі шукають маньяка.

березень 1996

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Олександр Ірванець»