Ігор Павлюк

По лезу ножа лише із ножем пройдеш.

По лезу ножа лише із ножем пройдеш.
Зозуля куватиме в теплих, як сльози, скронях.
Шаблями по рейках — яких вже нема ніде.
Імперія гола.
Цілуються лежачи коні.

І кирзові лиця снують з голосами вод.
Між ніжністю й матом.
І нами — рабами волі.
Минуло — як блискавка, як анекдот,
І загуло по полю.

А небо під колір хлібів святих.
А зорі — як з глини й квітки.
По лезу ножа не знаєм, куди іти.
Добре, що знаємо,—
Звідки.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle