Марта Тарнавська

Планета кохання

Молодь п’яніє з любові
в княжому городі Львові,
будить зі сну
юну весну
в жилах розспівана кров.
Молодь кохає в Торонто,
ах, і прекрасний же сон той,
юності час —
серця наказ
— всюди цвіте любов.

Планета кохання —
наша стара земля —
і щастя й страждання
щедро всім розділя.
Планета кохання
ласки дарує мить.
Для щастя й страждання
треба когось любить.

Будьмо багаті весною,
вийдім з душею ясною
в зоряну ніч,
щоб віч-на-віч
все розказати без слів.
Будьмо закохані палко,
щастя ж бо прагнемо змалку,
по всій землі
мрій кораблі
хай рознесуть наш спів.

Планета кохання —
наша стара земля —
і щастя й страждання
щедро всім розділя.
Планета кохання
ласки дарує мить.
Для щастя й страждання
треба когось любить.

1972

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»