Були голодні сорокові роки —
нових надій післявоєнний час.
В маленьке місто, з-поміж гір високих
прийшла у гості молодість до нас.
І загорілись мріями каштани,
і розцвіла над Зальцахом любов,
і ми — неначе справжні зальцбуржани —
із містом разом оживали знов.
Зальцбурґ, чудесне місто!
Ах, неповторні це були часи!
Зальцбурґ — для гімназиста —
це юність повна чару і краси!
Зальцбурґ, коханий Зальцбурґ!
Який багатий в цьому слові зміст!
Зальцбурґ, — хто знає Зальцбурґ? —
найкраще з кращих чужоземних міст.
Були прекрасні сорокові роки,
був неповторний молодості час.
Чудесне місто серед гір високих
новим життям сміялося до нас.
Нам відчинялися столітні брами,
нас вчила мудрості гірська ріка,
і наглядав над нами строгий замок,
мов справедлива батьківська рука.
Зальцбурґ, чудесне місто!
Ах, неповторні це були часи!
Зальцбурґ — для гімназиста —
це юність повна чару і краси!
Зальцбурґ, коханий Зальцбурґ!
Який багатий в цьому слові зміст!
Зальцбурґ, — хто знає Зальцбурґ? —
найкраще з кращих чужоземних міст.
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »