Дмитро Павличко

Пісня про гудермес

Ми вільні! Ні, нема чудес,
Ми любимо старе ярмо;
Душа скрипить, немов протез, —
З вогню нас кличе Гудермес,
Та рятувати — не йдемо!

Ми чесні! Ні, раби словес,
Давно навиклі до ганьби;
З нас вичавив московський прес
Ту кров, що має Гудермес,
Кров непокори й боротьби.

Христос воскрес! Ні, не воскрес,
Лежить скатований в труні,
І не зійде він до небес,
Допоки в небо Гудермесе
Не здійме крила кам’яні.

Співає дух! Ні, виє пес,
Упир сибірський, новий цар,
Та не замовкне скрегіт лез,
Допоки славний Гудермес
Не відомстить за смерть і згар!

1995

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle