Марта Тарнавська

Пісня

Коли помру, коханий,
сумних пісень не грай,
ні кипариса, ні троянд
над гробом не плекай.
Росистою травою
мені, коханий, будь.
Як схочеш, то пригадуй.
Як схочеш, то забудь.

Не бачитиму тіней,
не знатиму дощів,
не чутиму, як жайворон,
мов біль, несе свій спів.
У сутінках незмінних,
у сні без вороття
щасливий буде спогад,
щасливе забуття.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»