Моя душа підземна річенька
пливе пливе в краї незнані
а світ навколо тиха ніченька
дзвенять пісні десь там весняні.
У стисках бурі в стисках туги
моя душа живе гартується
й у вихрі смілім білохуги
вона колись колись розбудиться.
Так хай пливе зловісноріченька
в моря країв темно-незнаних
хай світ широкий тихоніченька
пісень збира ясно-весняних.
Осте сте бі бо бу візники — люди…
Читати далі »
Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні смертельно смутний…
Читати далі »
Мені багнесь заплющити очі щоб тихо і мовчки страждати Не мислить не бачить не чути тільки страждати страждати…
Читати далі »
Спека не можна дихать Давить горло асфальт Все те ж стареньке лихо Охрим мій альт…
Читати далі »
Не жалкуй, що мій будинок звалений,— Не турбуйся про звіт. Бо не я сам — спалений, Зі мною падає цілий світ…
Читати далі »