Радіоактивна хмара над Києвом,
а на Хрещатику — парад.
Твоє свято, робочий люде, —
радій, гуляй!
Гордо звучить: людина!
І влада ж — рад.
Радіоактивна хмара над Києвом,
а на Хрещатику — парад.
Вибух реактор в Чорнобилі:
горить земля,
вода пожежі не гасить,
асфальт кип’ятить багнюкою.
А в Києві, на Хрещатику,
заквітчані, у корсетках, дівчата
гопака хороводять.
Европа на ласці вітру.
Зловіщо ворожать ґейґери.
Вода у Дніпрі отруєна.
А Київ — увесь червоний,
кияни всі на вулицях —
Перше травня!
В Польщі йодом дітей напувають,
румунам наказують не виходити з хат.
Радіоактивна хмара над Києвом,
а на Хрещатику — парад.
У повітрі цезій і стронцій —
над Чорнобилем — тінь Гірошіми.
А Київ, мов цирк: благоденствує,
бо там на Хрещатику нині
першотравневий парад.
Лікарі, безпорадні, вчаться
новим досвідом радіологів.
Шпиталі відокремлюють жертви.
А оркестр у бадьорому марші
несвідомим, мов п’яним, киянам
відкриває дорогу в пекло.
Батьківщину, старий Чорнобиль,
тисячі вже бездомних покинуло.
Чи повернуться в Прип’ять ще жителі?
А в Києві, мов збожеволіли,
не жалоба, а радість на вулицях:
танець смерті задурених, зраджених —
танець смерті робочого люду —
першотравневий парад.
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »