Платон Воронько

Перон щербатий, наче берег річки

Перон щербатий, наче берег річки.
Стрибни із нього – й понесе вода
Тебе, засмиканого вдома чоловічка,
Хай на твердій полиці – не біда.
На першім полустанку недалечко,
Як зійдеш – зачарує новизна.
І диво станеться:
З вишневого вершечка,
Мов зірка, ягода шелесне неземна
Тобі в долоні.
У шибки віконні
Осіннє сонце золотом хлюпне,
І на любистками порослому пероні
Коханням першим серце спалахне.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.