Платон Воронько

Перон щербатий, наче берег річки

Перон щербатий, наче берег річки.
Стрибни із нього – й понесе вода
Тебе, засмиканого вдома чоловічка,
Хай на твердій полиці – не біда.
На першім полустанку недалечко,
Як зійдеш – зачарує новизна.
І диво станеться:
З вишневого вершечка,
Мов зірка, ягода шелесне неземна
Тобі в долоні.
У шибки віконні
Осіннє сонце золотом хлюпне,
І на любистками порослому пероні
Коханням першим серце спалахне.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle