Надія Кир’ян

Палять картоплиння

Знов на городах палять картоплиння,
І гострим смутком пахне синій дим.
А поїзди ідуть такі осінні,
Такі осінні поїзди.
Немає болю, каяття немає,
А лиш терпке і світле відчуття,
Що це не картоплиння догоряє,
А ще один шматок мого життя.
Я знов люблю солодкі скирти сіна
І вранці підморожені сади…
І поїзди — такі осінні,
Такі осінні поїзди.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle