Галина Паламарчук

Осінні приміські електрички

Незворушна холодна блакить.
Контур жовтня, палаюча свічка
Деревця, що у прірву летить,
як твоя електричка.

Трісли розкладу строгі лещата,
Вже зашкалило нас, наче ртуть.
А мішки на своїх коліщатах
Все повзуть до перонів, повзуть.

І, відбувши сезон на колінах
По наділах своїх, по латках,
На роздутих ногах Україна
Не картоплю штовхає в мішках,

А надію. Їй хочеться жить.
Її діткам теж хочеться їсти.
Та чи знають …ну, хоч машиністи,
куди цей наш поїзд біжить?

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle