Валерій Ілля

Осінь (VIII)

шепіт дощу на схололім лиці
де збирає осінь сльози у темні вирви
над якими тулять душу до безвіку журавлі
вертається слово потопельника назад
синім ковтком води у його горлі
а руки вербовими корчами з води
— як ся маєш поете?

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle