Валерій Ілля

Осінь

яка прозорість —
осінь крізь світи
і далина сльози розквітла
і Сонця світло шабельне
і з Иви-матері листок на воду пада
вже з ярмарку
а долі як не було так і нема
і хилиться у долину голова
та проситься орел гніздо покласти
у твердому мому оці
і під копитами гуде як бубон степ
і знов на вірш продовжилось життя

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle