Валерій Ілля

Осінь

яка прозорість —
осінь крізь світи
і далина сльози розквітла
і Сонця світло шабельне
і з Иви-матері листок на воду пада
вже з ярмарку
а долі як не було так і нема
і хилиться у долину голова
та проситься орел гніздо покласти
у твердому мому оці
і під копитами гуде як бубон степ
і знов на вірш продовжилось життя