Там, де колись ходила,
Осінь ходить.
Думала: треба поспішати,
Бо вже нерано.
Обрій червоно засвітився,
По гілках вітер перебіг —
Вечірня симфонія.
Ноги до землі приросли,
По тілу сік заструмував,
Почали брунечки розпускатися.
Дивилося вранці сонечко —
Дивувалося:
“Що то за гарна вишенька
За ніч виросла?”
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »