Надія Кир’ян

Оновлення

Там, де колись ходила,
Осінь ходить.

Думала: треба поспішати,
Бо вже нерано.

Обрій червоно засвітився,
По гілках вітер перебіг —
Вечірня симфонія.

Ноги до землі приросли,
По тілу сік заструмував,
Почали брунечки розпускатися.

Дивилося вранці сонечко —
Дивувалося:
“Що то за гарна вишенька
За ніч виросла?”

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.