Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його локай сухощавий
Заснув коло груби…
Заснув локай коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити —
Бідний пробудився…
«Ой питоньки,ой питоньки» —
Зачав промовляти,
Та лінується псяюха
За водою встати…
Аж тут дідич із постелі:
«Роdaj wody, Janie» *
Локай раптом ісхватився
«Зараз, — каже, — пане!..»
Дає пану води склянку:
«Проше, ясний пане!..»
«То dlа сіеbіе! ** — пан говорить,—
Napij si? ga?ganie»! ***
_______________________________
* Подай води, Іване! (польськ.) — Ред.
** Це для тебе! (польськ ) — Ред.
*** Напийся, негіднику! (польськ.) — Ред.
Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці З мазницею мужик ходить Помежи крамниці…
Читати далі »
Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло…
Читати далі »
Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають…
Читати далі »
Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі…
Читати далі »
Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання…
Читати далі »