Дід умер. Попа бабуся
В хату запросила,
Сама сіла біля діда
Та й заголосила:
— Ой склав же ти свої ручки,
Заплющив же очки…
А ти ж любив огірочки,
Любив огірочки.
А ти ж любив огірочки
До чарки й до їжи,
А ти ж любив огірочки
Солоні і свіжі…
Роздуваючи кадило
В темному куточку,
Піп надувся: — Намолола
Арештантів бочку.
"Огірочки, огірочки…"
Годі уже, досить, —
Баба глянула на нього
Та як заголосить:
— Ой батюшко ріднесенький,
що ж мені казати?
Ой батюшко святесенький,
Як же промовляти?
Ой батюшко вусатенький,
Як же голосити?
Ой батюшко пузатенький,
Про що ж говорити? —
Піп на неї як гарикне, мов з пустої бочки:
— Годі, бабо! Ляпай краще знов про огірочки.
Вихваля свого синочка Мати на всі боки: — У студії при театрі Вчиться вже два роки.…
Читати далі »
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю…
Читати далі »
Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї…
Читати далі »
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі…
Читати далі »
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети…
Читати далі »