Павло Гірник

Одійде, минеться, відлопотить — і нема.

Одійде, минеться, відлопотить — і нема.
Гукнуть і на тебе колись.
Озирнешся — нікого.
Холодну колиску твою розгойдає пітьма
І мало не в серце вженеться безлюдна дорога.

Йдемо чи відходимо — берегом, тихо, в диму,
Дітей поховавши у мертвому чорному лісі…
— Подай перевозу! Подай перевозу! —
Кому,
Як навіть дерева цієї землі відреклися?

Одійде, минеться, стиснеться в чужі кулаки,
З ядучого диму спечеться, з вогню і морозу.
— Подай перевозу! —
А вже ні човна, ні ріки.
Подай перевозу, Хароне, подай перевозу!

1994

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle