Надія Кир’ян

Ностальгія

Душа торкнулася душі
І забриніла.
Мов під смичком туга струна,
Здригнулось тіло.
Живе у голосі душа —
Колючий дотик.
Неначе електричний струм,
Чи просто опік.
З яких часів, з яких світів —
Не пригадаю,
Живу в тобі, а ти в мені —
Я відчуваю.
Клубок до горла підкотивсь
Тугий, гарячий.
Я вже не плакала сто літ.
І не заплачу.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle