Платон Воронько

Нічого від початку не почнеш

Нічого від початку не почнеш,
Щоб навіть зміг удруге народиться,
І вдруге трапиш в сіть прадавніх меж,
Де вкорінились глід або щириця.
Стопою вчуєш втоптану тропу...
Ось тут і маєш свій знайти початок –
Серед автографів мільйонних і печаток
На сіль переварить чужу ропу.
І коли ти у пошуку мастак,
Коли для істини – всю душу, кров і піт.
Сіль стане трохи іншою на смак,
Аніж була до тебе сотні літ.