Ліна Костенко

Не треба думати мізерно...

Не треба думати мізерно...
Безсмертя є ще де-не-де...
Хтось перевіяний, як зерно,
У ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила,
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Ліна Костенко»