Платон Воронько

Не спиться весні, бо така молода

Не спиться весні, бо така молода.
В косі золотий молодик-гребінець,
А під ногами отава руда,
Крізь неї блакитний пробивсь пагінець
Проліска:
– Мамо, я змерз, я тремчу.–
Весна йому:
– Вранці дам сонця й дощу.–
Поруч конвалія вийшла тендітна.
Весна посміхнулась:
– Я вже не бездітна.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle