Платон Воронько

Не спиться весні, бо така молода

Не спиться весні, бо така молода.
В косі золотий молодик-гребінець,
А під ногами отава руда,
Крізь неї блакитний пробивсь пагінець
Проліска:
– Мамо, я змерз, я тремчу.–
Весна йому:
– Вранці дам сонця й дощу.–
Поруч конвалія вийшла тендітна.
Весна посміхнулась:
– Я вже не бездітна.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.