Жили собі, поживали Улита й Микита.
Росла у них гарнесенька доня Маргарита.
Раз Микита і Улита з дуру завелися
І до суду розлучатись разом подалися.
Прочитав суддя заяву та й пита в Микити:
— А як же ви збираєтесь дитину ділити?
Пожили б ви ще годочок, хоч не все і гладко.
У вас, може б, народилось до пари дитятко.
Тоді буде й розлучатись легше вам, ніж нині, —
Якраз би вам дісталося обом по дитині. —
А Микита носом крутить:
— Це нам не підходить.
Вона хитра, все заплута: двох близнят народить.
Вихваля свого синочка Мати на всі боки: — У студії при театрі Вчиться вже два роки.…
Читати далі »
Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю…
Читати далі »
Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї…
Читати далі »
— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі…
Читати далі »
Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети…
Читати далі »