Анатолій Таран

Не одне спинилось в світі серце.

Не одне спинилось в світі серце.
А секунди кожної щодня
це маленьке дивне веретенце
заповільнить час і зупини.
Не про те, що вже нема людини.
Не про те, що слава їй, хвала.
А про те, щоб кожної хвилини
веретенце не крутило зла.
Ну й наївний ти, поете, скажуть –
ти ж не раз планету перебрів:
як же так, щоб не крутило пряжу –
дріт колючий для концтаборів?
Тільки ж світ творивсь не для напасті.
Гляньте, осьде вічні і святі:
місяць-серце тче нитки сріблясті,
сонце-серце – нитки золоті.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle