Обмиє дощ вишневі пелюстки
І облетять, легенькі, ніби пір’я,
А вже бузок засвічує сузір’я.
У синім полум’ї згорять і ці зірки.
Захоплена в полон стрімким дощем,
Виплутую дзвінкі струмки з волосся.
Щоб це нікому дивним не здалося,
Тихенько затуляюся плащем.
Сьогодні я навчуся у квіток
Обтрушувать години, дні і тижні
І скрапувать так солодко, як вишні,
На землю білим цвітом пелюсток.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Відпалало сонце жарко. В надвечір’ї — ніжні хмарки. Хмарка-лев І хмарка-кіт…
Читати далі »