Валерій Ілля

Натовп рухався-стояв

натовп рухався-стояв
у наростанні-обдиранні з кров’ю
байдужими поглядами полуди з облич
що більш рухався то більш стояв
де в іржу поглядів із рук стікали рухи
щоби з одчинених ротів випадали
мертві солов’ї
та нагло така свіжість
наче двері у далину хтось прочинив
то гурт черниць назустріч вулицею тік
і довго вслід дивився
і душа зіперлась на тверде крило
бо знав що ще зустрінемось
і поцілує світло нас
як смерть у губи

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle