Блакитно-біляві хмари
Котилися в синю ріку.
Плив човен і ніс гітару
І музику ніс п’янку.
Сусідка — шнурочком брови —
Перебирала струни.
Брела до човна корова —
Красуня руда і юна.
В корови м’які коліна
І лагідні добрі вуха.
Дивилась на нас уклінно,
Немовби благала: „Слухай!”.
А я — і в ріці, і в пісні,
В червонім яблуці сонця.
І серцю у грудях тісно,
Мов яблуні на долоньці.
Дерева складали вірші,
І небо, і сонячна злива…
А я, як ніколи раніше,
Була у тім сні щаслива.