Галина Паламарчук

Надрив звучить у наших голосах.

Надрив звучить у наших голосах.
Не надірвімось, скиньмо трохи ноші.
Наступні йдуть. Вони візьмуть. За гроші.
Підуть за гроші свій народ спасать.
За зелененькі. Слинить пальці он
Не сутенер, співак чи чемпіон, —
А патріот, а брат мій демократ.
І люмпен кулаком по стойці: гад!
Ми знов пошились в дурні. Хай їм грець!
Та сил немає більше. Попілець
І трупний присмак ошуканства й зради
Бажання руху зводить нанівець.
якщо здається під бордель наш дім,
якщо в кумирів наших і вождів
Знов загострилося хронічне рабство, —
Плодів із незалежності не ждім.
Надрив звучить… Хто чує той надрив?
З пожежі вирятовують корів,
Пуховики, коштовності і збіжжя.
А що поет? Та хай би він згорів…
Ми зайві тут. Але не те страшне.
Коли безумство урожай зіжне, —
Хто під засів новий зоре цей камінь
І хто собак приблудних прожене?

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle