Платон Воронько

На золотом гаптованій галявці

На золотом гаптованій галявці
Берізка-юнка закружляла в танці –
Аж серце виривалося із тіла,
Аж платтячко за вітром полетіло.
Стоїть вона, тонюня і біленька,
Без хусточки, без платтячка, голенька.
Веселі очі раптом – повні сліз,
Як і у всіх оголених беріз.
Не за одежкою затужені вони,
А що не буде танців до весни.