А клен горів.
І я горіла.
Я вся була
Як свічка біла.
Палив той клен
Осінню вроду
І я пила вогонь
Як воду.
А сходи в небо
( Може, в рай)
Немов кричали:
“ Відлітай!”
На сходах ти.
В руці цигарка.
І як у пеклі
Жарко-жарко.
Тремтить цигарка
У руці,
Немов у грубці
Папірці.
І хто горить,
І що згоряє —
Нічого я
Не пам’ятаю.
Лиш сходи в рай.
Чи просто в небо.
По сходах тих
Іду до тебе.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »