На олімпійськім стадіоні
Всі. Ні не всі! Чечні нема,
Вона при броні в обороні
Свободи, бореться сама,
Волає цілий світ кричма
І задихається при сконі,
А світ — скала глуха й німа!
Від крові гори там червоні,
Там трупи купами! Чума
Прийшла туди в старій короні
Царів московських недарма…
А тут знамена мчать, мов коні,
Мов гриви, в’ється бахрома,
Тут сто народів у колоні,
Але чеченців тут нема!
О Боже, людство у полоні
Твойого сонця, наче цьма,
Жене на погин свій сліпма,
Та все ж у буйному розгоні
Воно прекрасне! Та нема
Чечні на цьому стадіоні —
І це твоя страшна страма!
Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками…
Читати далі »
Я стужився мила, за тобою, З туги оберувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам один між буками стоїть…
Читати далі »
Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць – Таємниця твого обличчя…
Читати далі »
Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави…
Читати далі »
Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля…
Читати далі »