Марта Тарнавська

На дощу завішені нитці

Чим можу хвалитися далі,
крім слів, що у вірша скритці:
округлі жалю коралі
на дощу завішені нитці.

Сповідь — ясно, була неповна,
і розгрішення вже не шукай…
Дні — мов плетена біла вовна,
ночі — чорна вовна шорстка.

Не підглянув ніхто з перехожих —
всі розумні і дурні докупи,
що крізь пальці пливли погожі
хвилі щастя, яких не відкупиш.

Час застигле на місці — палить…
Збереглись лиш, мов краплі на квітці,
кольорові жалю коралі
на дощу завішені нитці.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle