Марта Тарнавська

На дощу завішені нитці

Чим можу хвалитися далі,
крім слів, що у вірша скритці:
округлі жалю коралі
на дощу завішені нитці.

Сповідь — ясно, була неповна,
і розгрішення вже не шукай…
Дні — мов плетена біла вовна,
ночі — чорна вовна шорстка.

Не підглянув ніхто з перехожих —
всі розумні і дурні докупи,
що крізь пальці пливли погожі
хвилі щастя, яких не відкупиш.

Час застигле на місці — палить…
Збереглись лиш, мов краплі на квітці,
кольорові жалю коралі
на дощу завішені нитці.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»