Твори

• Повія

  Ще такої зими лютої та скаженої люди не зазнають! Осінь була дощова: від другої пречистої як почалися доші, та день у день лили — до самого Пилипа…
  Читати далі »
• Хіба ревуть воли як ясла повні?

  Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом.…
  Читати далі »
• Лимерівна

  Лимериха, козача вдова; немолода вже, оже ще брава; на обличчі сліди давньої краси. Наталя, дочка її, 18 літ; дуже вродлива. Шкандибиха…
  Читати далі »
• Серед степів

  Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти…
  Читати далі »
• Казка про правду та кривду

  Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить…
  Читати далі »
• Лихо давнє і сьогочасне

  Добре тому Башкирові, на весь повіт добре! Земель в його — не міряно, слуг у його — не злічено. Через увесь повіт розіслалися його лани широкополі, виграючи…
  Читати далі »
• Пригода з «Кобзарем»

  Це було ще за панщини. Мені скінчилось тринадцять літ, а брат мій був на два роки молодший від мене. Нас у сім'ї тілько двойко й було. Ми жили ще…
  Читати далі »
• В дорогу!

  Ти до мене приходила вранці і ввечері, Сестро співухо!.. Молодий та палкий тоді був я. Все мені кидалось в вічі, западало на думку: і твоє личко свіже…
  Читати далі »
• День на пастівнику

  — Грицьку про-о-оклятий! Грицьку ка-а-аторж-ний! Гри-и-ицьку! — гукав одного літнього погожого ранку невеличкий хлопчик літ дев'яти, стоячи на високій бурті…
  Читати далі »
• Дурниця

  Нездужалось. Цілісінький день мене і терло, і м'яло, і ходити не давало. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про те……
  Читати далі »
• Лови

  — Чи чули: Костенко жениться? — На кім? — На Гирівні. — На Гирівні…
  Читати далі »
• Морозенко

  — Спи, Пилипку, спи! Он чуєш, яке надворі схопилося! Гуркоче, гуде та виє... Розгулявся Морозенко! Нема впину старому дідузі: аж пищить усе, а він…
  Читати далі »
• Рідна мова

  Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої…
  Читати далі »