Минулося. І вже не треба.
Воно минуло, не болить.
Над білим полем біле небо,
В гнізді сорочім сніг сидить.
І тихо видно білі дива,
На руку руку ніч кладе…
А тінь тремтливо-полохлива —
Хтось наче йде! Хтось наче йде…
Минулося… Твоя ця мИна,
Цей подих опівнічних губ,
Ця купина неопалима —
Забув би вже, давно забув!
Над білим полем біле небо,
На руку руку ніч кладе…
Воно минуло — так і треба…
Це щастя — трясця: нападе
І вже не скоро відійде…
У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів і беріз, У синьому небі з берези і дуба…
Читати далі »
Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота…
Читати далі »
Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак…
Читати далі »
Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар…
Читати далі »
Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім'ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать…
Читати далі »