Ми на драбинах зор за днем золотодзвонним...
Порошковим вінком годин тривожний бій...
І ранок з нами йде, веселий та червоний,
Співати про завод і села голубі.

Зустрілись в квітні ми. На сонячні галяви
Вже вечір голубий задумливо звисав...
і рядом з ним зоря, нервова і смуглява,
ховалась за доми, як золота коза...

Й нам путь тепер одна. Внизу старе захляле...
дим іншого життя нам вітер з гір несе.
І теплим молоком душа моя проллялась
на жито золоте твоїх дзвінких пісень...