Відколосилося. Не літньо і не сонячно.
Запроектовані вже крижані мости.
Як дисонанс — останній соняшник,
Той, що спізнився зацвісти.
Ось він цвіте. І просто, і спокійно.
Аж боляче, аж мерехтить в очах.
І враз стає так твердо і надійно —
Ця квітка світ тримає на плечах.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »