Мусить бути! — скажи — і стане,
Захотіти — досягти!
Духа в льоті до мети
Не затримають кайдани.
Підеш ти — і ляжуть гори,
І розстеляться яри,
І тебе самі вітри
Понесуть в ясні простори.
Ти самотній? завжди? всюди?
Викинь сміло прапор свій!
У пустелі життєвій
Без мети блукають люди.
Вдар не в дзвін, а в серце дуже,
Зважся жить або не жить, —
І каміння закричить,
І запаляться байдужі.
Встань, піди — і ляжуть гори,
І розстеляться яри,
І тебе сами вітри
Понесуть в ясні простори.
Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну.…
Читати далі »
О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам'ятно забутий…
Читати далі »
Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за соняшний усміх Квітками дорогу встилав…
Читати далі »
В болотах жаби рай знайшли І там плодились і згнивали, А десь над ними клекотали В повітрі чистому орли…
Читати далі »
Нащо, нащо тобі питати, Чи я люблю тебе, чи ні… О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені…
Читати далі »