Надія Кир’ян

Море малює

Море із неба малює картину.
Намалювало уже половину.
Гляньте — з далеких заморських земель
Легко по небу пливе корабель.
Вітром наповнені в нього вітрила,
Сині, рожеві, сріблясті і білі.
До корабля й до напнутих вітрил
Сірий, аж чорний, пливе крокодил.
Хоче увесь корабель проковтнути.
Бути страхіттю цьому чи не бути?
— Ні, — ми гукаєм, — ковтати не треба!
Пензель швиденько покинуло небо.
Фарби змішались — картина нова:
Радісно в порт корабель приплива.
Чайка назустріч розправила крила —
Всі зустрічають барвисті вітрила!

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle