Я з морем влітку гралася —
Воно живим було.
Взяло мене за руку
І в хвильку повело.
А хвилечки гойдалися,
Гойда-гойда-гойда…
Була, неначе гойдалка,
Теплесенька вода.
Міняли хвилька хвилечку,
Зелені, як трава.
В їх плескоті вчувалися
Якісь морські слова.
Про крабів, про кораблики,
Барвисті камінці.
Про те, що моря часточка
Вміщається в руці.
До вуха черепашечку
Я притулю — і вмить
Почую дуже виразно,
Що десь прибій шумить.
Надія Кир’ян
Море-гойдалка
Залиште коментар
Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.
Cackle
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Відпалало сонце жарко. В надвечір’ї — ніжні хмарки. Хмарка-лев І хмарка-кіт…
Читати далі »