Марта Тарнавська

Моє дитя

Кричить вночі моє дитя,
В гарячці встало з забуття,
Мов туги повна юність.

Роздерла б серце я навпіл,
Дала б я кровi власних сил.

У світлі місяця уже
Ось смерть гієною повзе.

Земля, однак, цвіте, ясна,
Розспівана іде весна,

Дитину пестить вітерець —
Пахучий Бога посланець.

Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.


Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle