Марта Тарнавська

Моє дитя

Кричить вночі моє дитя,
В гарячці встало з забуття,
Мов туги повна юність.

Роздерла б серце я навпіл,
Дала б я кровi власних сил.

У світлі місяця уже
Ось смерть гієною повзе.

Земля, однак, цвіте, ясна,
Розспівана іде весна,

Дитину пестить вітерець —
Пахучий Бога посланець.

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені для відгуку про твір, та його обговорення і дозволені лише українською мовою. Відгуки на інших мовах, а також без змісту, або зі змістом, який не стосується твору, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle

Інші твори автора

Інші твори в розділі «Марта Тарнавська»