Марта Тарнавська

Моє дитя

Кричить вночі моє дитя,
В гарячці встало з забуття,
Мов туги повна юність.

Роздерла б серце я навпіл,
Дала б я кровi власних сил.

У світлі місяця уже
Ось смерть гієною повзе.

Земля, однак, цвіте, ясна,
Розспівана іде весна,

Дитину пестить вітерець —
Пахучий Бога посланець.