А десь куриться дивний шлях,
І верби плещуть у долоні.
Там плавають у голубих дощах
Мої далекі, горді коні.
У ранішній росі тремтять
Їх гриви сонячно-іржаві.
Я прислухалась до життя,
А чула, як вони іржали.
Мінливі в полум’ї віків,
То білосніжні, то червоні
Пливуть, мов по воді вінки,
Далекі коні, горді коні…
В півнеба сонця мідний диск —
І в золотім промінні тонуть,
Коли виходять із води
Яскраво-жовті мокрі коні.
Зимове слово — сніг, Зимове слово — білий З’єднались — і навкруг Сніжинки полетіли…
Читати далі »
Ми з вами в цьому світі не самі, Живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми І ходим під одним небесним дахом…
Читати далі »
Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку…
Читати далі »
Було, чи здавалось, чи снилось Іванку, Що кожного ранку, Що кожного ранку Жар-пташка злітає понад двором…
Читати далі »
Три ведмеді вухаті Пішли сіно копати, І картоплю косити, І вирубувать жито…
Читати далі »