Надія Кир’ян

Між щастям і болем

Між небом і полем
Тугі парасолі дерев,
Які не злетять
І не ляжуть додолу.
Між щастям і болем
Той сум, що за душу бере,
Стоїть
Неперейденим полем.

Між морем і небом
Вітрила течуть, як вода.
Між морем і небом
Украдена в чайок дорога…
Між долом і домом
Блакитна по хвилях хода
З мого
До твого порога.

Між морем і степом
Згаса полонянка струнка,
Як маки згасають
В вечірньому полум’ї вікон.
Од віку до віку
Дорога така нетривка…
Простягнемо пісню, як руку?
Чи змовкнем навіки?

Залиште коментар

Увага! Коментарі призначені лише для відгуків про твір та його обговорення і дозволені виключно українською мовою. Відгуки іншими мовами, без змісту, з використанням ненормативної лексики, з великою кількістю смайлів та помилок, а також з необґрунтованою критикою будуть видалятися.

Cackle