Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце довгі роки владарював над богами, над людьми і над усім світом.… Читати далі »
Колись на нашій землі була величезна рівнина,? ?кінця-краю якій не було видно.? ?Рівнина зеленіла шовковими травами…… Читати далі »
Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчина була царського роду, а хлопець з бідної сім’ї. … Читати далі »
З давніх давен старі люди розказують про створення Землі нашої. Давно то було, у повітрі колихалося щось таке, ніби шар-м’яч.… Читати далі »
Було це дуже давно. Два королі — польський та угорський — об’єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа.… Читати далі »
Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце.… Читати далі »
Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже…… Читати далі »
Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би жив.… Читати далі »
Колись дуже давно, а де саме — невідомо, та трапилась велика посуха; така посуха, що не тільки в річках та озерах, а навіть і в колодязях повисихала геть-чисто вся вода, і люди без води почали хорувати та мерти. … Читати далі »
Бог має особливі склади дощу на краю світу... Коли з’являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола.… Читати далі »
Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує…… Читати далі »
Жив собі чоловік та жінка, які мали сина і дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її собі за жінку.… Читати далі »
Один молодий лісоруб рубав якось у сихівському лісі соснину, а коли вже він добре ухекався, то примостився на траві відпочити. … Читати далі »
Твори